Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
банківник
-а, ч. Той, хто держить банк (див. банк I у 2 знач. ), банкує під час гри в карти.
-а, ч. Той, хто держить банк (див. банк I у 2 знач. ), банкує під час гри в карти.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: банківник
матиме такий вигляд: Що таке банківник
матиме такий вигляд: банківник
матиме такий вигляд: Що таке банківник