Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
банк
I -у, ч. 1》 Кредитно-фінансова установа, яка зосереджує кошти і капіталовкладення, надає кредити, здійснює грошові розрахунки між підприємствами або приватними особами, регулює грошовий обіг у країні, в тому числі випуск (емісію) нових грошей.
Акцептний банк — банк, який надає кредити під вексельне забезпечення.
Акціонерний банк — банк, статутний капітал якого формується внаслідок емісії та продажу акцій.
Банк банків — центральний банк, який контролює діяльність інших банків та фінансово-кредитних інститутів.
Банк міжнародних розрахунків — міжнародна валютно-кредитна організація, яка проводить комерційні операції для центральних банків.
Банк розвитку — спеціальні державні та напівдержавні (рідше приватні) інвестиційні інститути, які займаються довгостроковим кредитуванням промисловості, сільського господарства, будівництва та ін. галузей.
Банки споживчого кредиту — тип банків, які функціонують в основному за рахунок кредитів, одержаних в комерційних банках, та видачі короткотермінових та середньотермінових позик на придбання дорогих товарів тривалого користування та ін.
Валютний банк — банк, якому надано право купівлі та продажу іноземної валюти.
Депозитний банк — поширений вид банків, які здійснюють операції в основному за рахунок залучених депозитів.
Державний банк — кредитна установа, що знаходиться у власності держави.
Емісійні банки — центральні або інші державні банки, наділені монопольним правом випуску (емісії) готівки.
Земельні банки — банки, які видають довготермінові позики в основному під заставу землі.
Змішані банки — а) банки з участю іноземного капіталу; б) напівдержавні банки.
Зовнішньоторговельний банк — різновид спеціальних інститутів, які здійснюють кредитування експорту, страхування експортних кредитів.
Інвестиційний банк — спеціалізована кредитна установа, яка залучає довготермінові кредити і надає їх у розпорядження позичальникам (підприємствам і державі) шляхом випуску облігацій та інших видів боргових зобов'язань.
Інноваційний банк — різновид комерційного банку, головне завдання якого фінансувати та кредитувати запровадження винаходів та інновацій, спрямованих на зростання технічного рівня виробництва.
Іпотечний банк — банк, який надає довготермінові кредити під заставу нерухомості.
Квазідержавний банк — недержавний, приватний банк, що його контролює держава.
Кліринговий банк — банк – член розрахункової (клірингової) палати; надає послуги по відкритхм у ньому рахунках – ведення відомостей стану матеріальних цінностей, одержання та постачання цінних паперів, здійснення виплат та розрахунків.
Комерційний банк — банк, який спеціалізується на короткотерміновому кредитуванні промисловості та торгівлі, а також на різних видах банківського обслуговування приватної клієнтури.
Консорціальний банк — спільне багатонаціональне підприємство акціонерного типу, що належить декільком банкам, фінансовим компаніям.
Кооперативні банки — спеціальні кредитно-фінансові інститути, що їх створюють товаровиробники на пайових засадах.
Національні банки — центральні банки країн або комерційні банки (США), діяльність яких регулюється державою.
Ощадний банк — кредитна установа, основна функція якої – залучати грошові заощадження та тимчасово вільні кошти населення.
Транснаціональні банки — великі кредитно-фінансові комплекси, які володіють зазвичай широкою мережею зарубіжних представництв, що контролюють за підтримки держави валютні та кредитні операції на світовому ринку.
Універсальні банки — кредитні установи, які здійснюють усі основні види банківських операцій.
Уповноважені банки — банки, які представляють інтереси уряду своєї країни у міжнародних валютно-кредитних організаціях.
Федеральний резервний банк — банк, який здійснює банкнотну емісію, касове обслуговування федерального бюджету, купівлю-продаж урядових цінних паперів та ін; виступає в ролі банкіра уряду.
2》 У деяких картярських іграх – поставлена на кін сума грошей.
Держати (тримати) банк — вести гру, маючи в своєму розпорядженні всю поставлену на кін суму.
3》 Назва азартної гри в карти; банчок.
II -а, ч.
1》 Зібрання, фонд яких-небудь даних, що використовуються з інформаційною, пошуковою та іншою метою.
Банк даних — комплекс універсальних програм, що використовуються для збереження і пошуку інформації за допомогою ЕОМ.
Банк моделей — набір математичних моделей, що сприяють, зокрема, прийняттю оптимальних маркетингових рішень.
Банк програм — сукупність програм або пакетів програм, що використовуються централізовано для однієї предметної області.
2》 Сховище підданих консервації органів і тканин людини, тварин, що використовуються при трансплантації та з дослідницькою метою, а також клітин різних організмів або рослин.
Генний банк , Банк генів — сховище законсервованого насіння рослин, яке створюється для збереження розмаїття рослинного світу.
Акцептний банк — банк, який надає кредити під вексельне забезпечення.
Акціонерний банк — банк, статутний капітал якого формується внаслідок емісії та продажу акцій.
Банк банків — центральний банк, який контролює діяльність інших банків та фінансово-кредитних інститутів.
Банк міжнародних розрахунків — міжнародна валютно-кредитна організація, яка проводить комерційні операції для центральних банків.
Банк розвитку — спеціальні державні та напівдержавні (рідше приватні) інвестиційні інститути, які займаються довгостроковим кредитуванням промисловості, сільського господарства, будівництва та ін. галузей.
Банки споживчого кредиту — тип банків, які функціонують в основному за рахунок кредитів, одержаних в комерційних банках, та видачі короткотермінових та середньотермінових позик на придбання дорогих товарів тривалого користування та ін.
Валютний банк — банк, якому надано право купівлі та продажу іноземної валюти.
Депозитний банк — поширений вид банків, які здійснюють операції в основному за рахунок залучених депозитів.
Державний банк — кредитна установа, що знаходиться у власності держави.
Емісійні банки — центральні або інші державні банки, наділені монопольним правом випуску (емісії) готівки.
Земельні банки — банки, які видають довготермінові позики в основному під заставу землі.
Змішані банки — а) банки з участю іноземного капіталу; б) напівдержавні банки.
Зовнішньоторговельний банк — різновид спеціальних інститутів, які здійснюють кредитування експорту, страхування експортних кредитів.
Інвестиційний банк — спеціалізована кредитна установа, яка залучає довготермінові кредити і надає їх у розпорядження позичальникам (підприємствам і державі) шляхом випуску облігацій та інших видів боргових зобов'язань.
Інноваційний банк — різновид комерційного банку, головне завдання якого фінансувати та кредитувати запровадження винаходів та інновацій, спрямованих на зростання технічного рівня виробництва.
Іпотечний банк — банк, який надає довготермінові кредити під заставу нерухомості.
Квазідержавний банк — недержавний, приватний банк, що його контролює держава.
Кліринговий банк — банк – член розрахункової (клірингової) палати; надає послуги по відкритхм у ньому рахунках – ведення відомостей стану матеріальних цінностей, одержання та постачання цінних паперів, здійснення виплат та розрахунків.
Комерційний банк — банк, який спеціалізується на короткотерміновому кредитуванні промисловості та торгівлі, а також на різних видах банківського обслуговування приватної клієнтури.
Консорціальний банк — спільне багатонаціональне підприємство акціонерного типу, що належить декільком банкам, фінансовим компаніям.
Кооперативні банки — спеціальні кредитно-фінансові інститути, що їх створюють товаровиробники на пайових засадах.
Національні банки — центральні банки країн або комерційні банки (США), діяльність яких регулюється державою.
Ощадний банк — кредитна установа, основна функція якої – залучати грошові заощадження та тимчасово вільні кошти населення.
Транснаціональні банки — великі кредитно-фінансові комплекси, які володіють зазвичай широкою мережею зарубіжних представництв, що контролюють за підтримки держави валютні та кредитні операції на світовому ринку.
Універсальні банки — кредитні установи, які здійснюють усі основні види банківських операцій.
Уповноважені банки — банки, які представляють інтереси уряду своєї країни у міжнародних валютно-кредитних організаціях.
Федеральний резервний банк — банк, який здійснює банкнотну емісію, касове обслуговування федерального бюджету, купівлю-продаж урядових цінних паперів та ін; виступає в ролі банкіра уряду.
2》 У деяких картярських іграх – поставлена на кін сума грошей.
Держати (тримати) банк — вести гру, маючи в своєму розпорядженні всю поставлену на кін суму.
3》 Назва азартної гри в карти; банчок.
II -а, ч.
1》 Зібрання, фонд яких-небудь даних, що використовуються з інформаційною, пошуковою та іншою метою.
Банк даних — комплекс універсальних програм, що використовуються для збереження і пошуку інформації за допомогою ЕОМ.
Банк моделей — набір математичних моделей, що сприяють, зокрема, прийняттю оптимальних маркетингових рішень.
Банк програм — сукупність програм або пакетів програм, що використовуються централізовано для однієї предметної області.
2》 Сховище підданих консервації органів і тканин людини, тварин, що використовуються при трансплантації та з дослідницькою метою, а також клітин різних організмів або рослин.
Генний банк , Банк генів — сховище законсервованого насіння рослин, яке створюється для збереження розмаїття рослинного світу.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: банк
матиме такий вигляд: Що таке банк
матиме такий вигляд: банк
матиме такий вигляд: Що таке банк