Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
бандурист
-а, ч. 1》 Музикант, який грає на бандурі, або співак, що акомпанує собі на бандурі.
2》 етн. На Україні з давніх часів – мандрівний народний співець, який акомпанував собі на бандурі й нерідко сам складав пісні та думи; кобзар.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: бандурист


матиме такий вигляд: Що таке бандурист