банда
-и, ж. 1》 Озброєна група злочинців, що чинять грабежі, розбої, вбивства.
|| зневажл. Про озброєний ворожий загін, диверсантів або ворожі війська.
2》 розм. Ватага, юрба, гурт.
3》 Мідний духовий оркестр, що в деяких оперних виставах супроводжує дію переважно поза сценою.
4》 Ансамбль з духових та ударних музичних інтрументів, що його використовують додатково (крім основного складу оркестру) в деяких сценах оперних вистав.