Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
баналітет
-у, ч. У феодальній Західній Європі спершу – монопольне право сеньйора брати плату з селян за користування майном суспільного значення; пізніше – грошові побори з селян за право здійснювати ці господарські операції у себе вдома.
-у, ч. У феодальній Західній Європі спершу – монопольне право сеньйора брати плату з селян за користування майном суспільного значення; пізніше – грошові побори з селян за право здійснювати ці господарські операції у себе вдома.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: баналітет
матиме такий вигляд: Що таке баналітет
матиме такий вигляд: баналітет
матиме такий вигляд: Що таке баналітет