баламут
-а, ч. 1》 Той, хто сіє неспокій серед людей, підбурює на якісь учинки; бунтівник.
|| Той, хто поводиться задерикувато, чия поведінка виходить за межі норми; бешкетник.
2》 Той, хто залицяється до жінок, настирливо домагається взаємності в коханні; спокусник, зальотник.
3》 діал. Риба макрель; скумбрія.
4》 мисл. Гончак, який, гублячи свіжий слід звіра, йде по старому сліду або біжить за злітаючими птахами, чим вводить в оману інших мисливських собак.