Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
балалайка
I -и, ж. Російський народний музичний триструнний інструмент з декою у формі трикутника.
II -и, ж. , розм.
Погано засіяні ділянки поля.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: балалайка


матиме такий вигляд: Що таке балалайка