Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
балакун
-а, ч. , розм. Балакуча людина; базіка.
|| зневажл. Людина, яка любить багато говорити про що-небудь, не виконуючи того на ділі.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: балакун


матиме такий вигляд: Що таке балакун