бакалавр
-а, ч. 1》 іст. Звання викладача (доцента) в духовних академіях Росії та України до 1869 р.
2》 У більшості країн – перший учений ступінь, що здобувається студентом після освоєння програм базової вищої освіти (3-5 років навчання у вищому навчальному закладі).
3》 У Франції (з 1808 р.) та деяких інших країнах – особа, що одержала диплом про закінчення середньої освіти.