Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
бай
I -я, ч. , заст. У Середній Азії – багач, великий землевласник або скотар, лихвар.
II бай-бай, невідм. , дит. , рідко.
Спати; спи.
|| Приспів у дитячих колискових піснях.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: бай


матиме такий вигляд: Що таке бай