афект
-у, ч. Стан дуже великого, але короткочасного нервового збудження.
Астенічний афект — стан, що супроводжується пригніченим настроєм.
Застійний афект — стан наростаючої емоційної напруженості та неспокою, що не отримують нормальної розрядки.
Неадекватний афект — афект, що не відповідає або суперечить змісту переживання або ситуації.
Патологічний афект — короткочасний психічний розлад; виникає у відповідь на сильну, раптову психічну травму.
Стенічний афект — афект, для якого характерні психічна активність та вітальний тонус, відчуття власної сили.
Фізіологічний афект — виражений афект, наприклад, гніву або радості, що не супроводжується затьмаренням свідомості.