артикуляція
-ї, ж. 1》 лінгв. Робота мовних органів, спрямована на вимовляння того чи іншого звука мови; також положення мовних органів за вимови такого звука.
Артикуляція мовлення — виразність вимови, членороздільність мовлення, виразне вимовляння слів.
2》 муз. Спосіб виконання звуків під час співу або гри на музичному інструменті.
3》 муз. Чітка виразна вимова звуків (голосних і приголосних) у співі.
4》 фізіол. Зчленування, з'єднання з допомогою суглоба.