Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
арматура
-и, ж. 1》 тех. Сукупність допоміжних приладів, деталей, необхідних для роботи якого-небудь апарата, машини, конструкції.
|| Сукупність предметів для обладнання електричного освітлення; електроустаткування.
2》 буд. У залізобетонних спорудах – сталевий каркас; також сукупність металевих частин, уміщених у який-небудь матеріал або споруду для зміцнення їх.
3》 заст. Зброя, обладунок; риштунок.
|| мист. Скульптурне або живописне зображення зброї та обладунку, що використовується з декоративною метою.
-и, ж. 1》 тех. Сукупність допоміжних приладів, деталей, необхідних для роботи якого-небудь апарата, машини, конструкції.
|| Сукупність предметів для обладнання електричного освітлення; електроустаткування.
2》 буд. У залізобетонних спорудах – сталевий каркас; також сукупність металевих частин, уміщених у який-небудь матеріал або споруду для зміцнення їх.
3》 заст. Зброя, обладунок; риштунок.
|| мист. Скульптурне або живописне зображення зброї та обладунку, що використовується з декоративною метою.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: арматура
матиме такий вигляд: Що таке арматура
матиме такий вигляд: арматура
матиме такий вигляд: Що таке арматура