арбітражний
-а, -е.Стос. до арбітражу.
Арбітражна угода — угода сторін про передачу в арбітраж усіх чи певних суперечок, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з якими-небудь правовідносинами.
Арбітражний комітет — орган, який призначає арбітрів для розв'язання суперечок між членами біржі.
Арбітражний суд — незалежний орган у вирішенні всіх суперечок, що виникають між юридичними особами.
Арбітражний тунель — різниця між цінами фінансових інструментів, яка дозволяє здійснювати арбітражні операції.
Арбітражний управляючий — особа, яку призначає арбітражний суд і якій передаються функції зовнішнього управління майном боржника.
Арбітражні операції — купівля і продаж валюти, цінних паперів, товарів для одержання прибутку на різниці у ставках.