Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
анахорет
-а, ч. , заст. 1》 Релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці – в пустелі, печері тощо; пустельник, пустинник.
2》 перен. Про людину, яка живе самітно, уникає спілкування з людьми; відлюдник, самітник.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: анахорет


матиме такий вигляд: Що таке анахорет