аналізатор
-а, ч. 1》 фіз. Прилад, за допомогою якого роблять аналіз (у 2 знач. ) речовини, явища і т. ін.
Багатоточковий аналізатор — аналізатор, призначений для аналізу проб, відібраних з двох або більше точок.
Оптичний аналізатор — аналізатор, в якому властивості речовини визначаються за взаємодією оптичного випромінювання з речовиною.
2》 фізіол. У людини і високоорганізованих тварин – орган чуття разом з відповідною йому ділянкою мозку і сполучними нервами, що здійснюють аналіз подразнень із зовнішнього і внутрішнього середовища.
3》 У системах програмування: а) частина транслятора, що виконує аналіз початкової програми; б) програма граматичного розбору, яка дозволяє визначити призначення елементів речовини.
Аналізатор мовлення — перограмно-апаратний засіб для перетворення мовлення у коди ЕОМ.
Логічний аналізатор — пристрій для перевірки стану та настройки логіки функціонування вузлів цифрових систем.
4》 Прилад для дослідження різноманітних процесів у радіо- та електротехніці.