акцент
-у, ч. 1》 Мимовільне спотворення звуків якої-небудь мови людиною, для якої ця мова не є рідною.
2》 лінгв. Наголос у слові.
|| Знак ('), яким цей наголос позначається на письмі.
3》 муз. Виділення окремого звука або акорду за допомогою динамічного чи логічного підсилення.
4》 перен. Особлива увага до чого-небудь; підкреслення.