Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
абруптив
-а, ч. Проривний приголосний звук, під час вимовляння якого в гортані між голосовими зв'язками постає змикання.
-а, ч. Проривний приголосний звук, під час вимовляння якого в гортані між голосовими зв'язками постає змикання.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: абруптив
матиме такий вигляд: Що таке абруптив
матиме такий вигляд: абруптив
матиме такий вигляд: Що таке абруптив