Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
абордаж
-у, ч. Старовинний спосіб морського бою – зближення з ворожим кораблем і зчеплення з ним для рукопашного бою.
Брати на абордаж судно — атакувати судно способом абордажу.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: абордаж


матиме такий вигляд: Що таке абордаж