їсти
їм, їси, їсть; їмо, їсте, їдять; мин. ч. їв, їла, їло; наказ. сп. їж; недок. 1》 перех. і без додатка. Споживати.
|| розм. Кусати, гризти, клювати (про комах, птахів і т. ін.).
Дурно хліб їсти чий; Їсти чужий хліб — жити на чиїх-небудь харчах, не працюючи; жити з праці інших.
Їсти немов не в себе — їсти надміру, дуже багато.
Їсти просить (просять) жарт. — подертий, потребує лагодження (про взуття, одяг).
Мало каші їв (їла, їли) хто — хтось не має життєвого досвіду; недосвідчений.
2》 неперех. Те саме, що харчуватися 1).
3》 перех. Роз'ятрювати, роз'їдати (про дим, пилюку тощо).
4》 перех. , перен. Завдавати болю, смутку; мучити.
5》 перех. , перен. , розм. Весь час дорікати кому-небудь, ганити, сварити когось.