ітися
(йтися), ідеться (йдеться); мин. ч. ішлося (йшлося); недок. , безос. 1》 кому, чому. Мати охоту, бажання, силу й т. ін. іти (перев. з обставинами способу дії).
2》 кому. Певним чином відбуватися, здійснюватися, робитися.
|| Щастити комусь.
3》 до чого, на що. Наближатися, підходити до певного моменту, періоду.
|| Наближатися до певного ступеня розвитку.
4》 кому, до кого – чого, рідко. Те саме, що личити 1).
Коли на те йдеться — якщо вже так.