Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
історія
-ї, ж. 1》 тільки одн. Закономірний, послідовний розвиток дійсності; зміни в дійсності, у процесі життя.
2》 тільки одн. , чого. Процес розвитку, зміна чого-небудь; події в процесі життя народу, його певної частини тощо.
Історія хвороби — медичний документ про стан здоров'я хворого, що його заповнює лікар від початку лікування до його закінчення.
3》 тільки одн. Сукупність фактів і подій, які належать до минулого.
Відійти в історію — перестати існувати; зникнути.
4》 тільки одн. Наука про загальний розвиток того чи іншого народу, країни або всього суспільства.
5》 тільки одн. Наука, що вивчає процес розвитку, послідовні зміни якої-небудь галузі природи, культури, знання. Історія літератури.
6》 Оповідання, розповідь про кого-, що-небудь.
7》 розм. Подія, пригода, випадок і т. ін.
|| Події, факти тощо, пов'язані з ким-, чим-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: історія


матиме такий вигляд: Що таке історія