Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И [Ї] Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
іронія
-ї, ж. 1》 Прихована насмішка; глузування, кепкування, глум.
Іронія долі книжн. — про безглуздий випадок.
2》 Стилістичний засіб, коли слову або зворотові надається протилежного значення з метою глузування.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: іронія


матиме такий вигляд: Що таке іронія