інфляція
-ї, ж. 1》 ек. Надмірне проти потреб товарообігу збільшення кількості паперових грошей і швидке їх знецінення.
Вбудована інфляція — інфляція, яка характеризується середнім рівнем за певний період часу.
Відкрита інфляція — інфляція за рахунок зростання цін споживчих товарів та виробничих ресурсів.
Галопуюча інфляція — інфляція, яка розвивається швидкими темпами. **
Експортована інфляція — інфляція, що переноситься з одних країн в інші через механізм міжнародних економічних відносин.
Імпортована інфляція — інфляція, викликана впливом зовнішніх чинників: надмірним притоком в країну іноземної валюти та підвищенням імпортних цін.
Індукована інфляція — інфляція, обумовлена впливом зовнішніх чинників.
Інфляція витрат — інфляція, що проявляється у зростанні цін на ресурси, чинники виробництва, внаслідок чого зростають витрати виробництва.
Інфляція попиту — інфляція, яка проявляється у перевищенні попиту над пропозицією.
Кредитна інфляція — інфляція, зумовлена надлишковою кредитною масою грошей у грошовому обігу.
Повзуча інфляція — інфляція, що розвивається повільними темпами.
Прихована інфляція — інфляція, яка виникає внаслідок товарного дефіциту, який супроводжується прагненням державних органів стримувати ціни на попередньому рівні.
Соціальна інфляція — зростання цін внаслідок зростання витрат у зв'язку з новими громадськими вимогами до якості продукції, охорони довкілля.
2》 перен. Втрата колишнього значення, знецінення.