інфаркт
-у, ч. , мед. Змертвіння певної ділянки тканини організму внаслідок припинення кровопостачання.
Білий інфаркт — інфаркт, що виникає внаслідок повної зупинки кровообігу в судині або в її розгалуженнях.
Інфаркт міокарда — захворювання, що характеризується утворенням ділянки некрозу в серцевому м'язі в зв'язку з порушенням коронарного кровообігу.
Ішемічний інфаркт — див. білий інфаркт.
Сечокислий інфаркт — інфаркт, що розвивається при захворюваннях, які супроводжуються масивним розпадом тканин.
Червоний інфаркт — інфаркт, що виникає в умовах декомпенсації кровообігу і венозного застою; характеризується зворотним током венозної крові в зону інфаркту, паралітичним розширенням судин і просочуванням зони інфаркту кров'ю.