Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
інтерцесія
-ї, ж. 1》 У Стародавньому Римі – право посадових осіб (магістратів) призупиняти постанови та дії інших рівних ним або нижчих посадових осіб.
2》 В цивільному праві – прийняття на себе чужого боргу, поручительства.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: інтерцесія


матиме такий вигляд: Що таке інтерцесія