Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
інтердикт
-у, ч. 1》 У римському праві – заборона, наказ претора, рішення на користь позивача; розпорядження чи заборона якої-небудь дії однієї з сторін; у середні віки – відлучення від церкви.
2》 У католицькій церкві – повна або часткова заборона відправляння богослужінь, релігійних обрядів, що її накладав Папа Римський з метою покарання.
-у, ч. 1》 У римському праві – заборона, наказ претора, рішення на користь позивача; розпорядження чи заборона якої-небудь дії однієї з сторін; у середні віки – відлучення від церкви.
2》 У католицькій церкві – повна або часткова заборона відправляння богослужінь, релігійних обрядів, що її накладав Папа Римський з метою покарання.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: інтердикт
матиме такий вигляд: Що таке інтердикт
матиме такий вигляд: інтердикт
матиме такий вигляд: Що таке інтердикт