Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
ініціатива
-и, ж. 1》 Перший крок у якій-небудь справі; почин.
|| (перев. мн. ) Пропозиція або почин, спрямовані на досягнення чого-небудь. Мирні ініціативи. Висувати ініціативи.
|| Активна провідна роль у будь-яких діях, заповзятливість.
За ініціативою чиєю; З ініціативи чиєї — за чиєюсь порадою, вказівкою, на чиюсь пропозицію.
Брати ініціативу у свої руки — випереджувати когось у дії, вчинку; самому братися за керування якоюсь дією.
2》 Здатність висувати нові ідеї, пропозиції; уміння самостійно розпочинати яку-небудь справу; заповзятливість.
-и, ж. 1》 Перший крок у якій-небудь справі; почин.
|| (перев. мн. ) Пропозиція або почин, спрямовані на досягнення чого-небудь. Мирні ініціативи. Висувати ініціативи.
|| Активна провідна роль у будь-яких діях, заповзятливість.
За ініціативою чиєю; З ініціативи чиєї — за чиєюсь порадою, вказівкою, на чиюсь пропозицію.
Брати ініціативу у свої руки — випереджувати когось у дії, вчинку; самому братися за керування якоюсь дією.
2》 Здатність висувати нові ідеї, пропозиції; уміння самостійно розпочинати яку-небудь справу; заповзятливість.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ініціатива
матиме такий вигляд: Що таке ініціатива
матиме такий вигляд: ініціатива
матиме такий вигляд: Що таке ініціатива