Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И [Ї] Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
імперативний
-а, -е.1》 Який вимагає беззастережного підпорядкування, реагування, виконання; наказовий.
Імперативний мандат — обов'язковий до виконання наказ виборців своєму депутату.
2》 грам. Стос. до імперативу (у 2 знач. ). Імперативна форма дієслова.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: імперативний


матиме такий вигляд: Що таке імперативний