Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
ім'я
імені та ім'я, с. 1》 Особиста назва людини, що дається їй після народження.
|| рідко. Прізвище.
Від імені кого, чого — за чиїм-небудь дорученням, проханням.
В ім'я кого, чого — заради кого-, чого-небудь; на честь когось, чогось.
Іменем кого, чого, чиїм — на підставі влади кого-, чого-небудь, чийогось авторитету.
Імені кого, чого — названий на честь, у пам'ять кого-, чого-небудь.
На ім'я — а) особистою назвою (а не прізвищем); б) (кого, чиє) призначений, адресований кому-небудь.
2》 уроч. , рідко. Те саме, що назва 1); найменування.
Називати (назвати) речі своїми (їхніми) іменами — говорити прямо, не прикрашаючи нічого, не добираючи слів і висловів, які пом'якшують що-небудь.
3》 У системах обробки інформації – символ або група символів, які використовуються для ідентифікації об'єктів.
Ім'я даних спец. — символ або група символів, що використовуються для ідентифікації елемента даних.
Ім'я програми — ім'я, що присвоюється програмному модулю та визначає точку входу в нього.
Повне ім'я — складене ім'я, що включає всі імена в ієрархії доступу до даних.
Символічне ім'я — літера або ім'я, що використовуються у початковій програмі як аналог адреси або змінної.
4》 з означ. , рідко. Те саме, що слава; репутація. Не псувати доброго імені.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ім'я


матиме такий вигляд: Що таке ім'я