Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
ізгой
-я, ч. 1》 У Київській Русі – людина, що вийшла зі свого колишнього суспільного стану у зв'язку з викупом із холопства, розоренням і т. ін.
2》 Людина, що стоїть поза якимсь середовищем, суспільством, відкинута ними; відщепенець; вигнанець.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ізгой


матиме такий вигляд: Що таке ізгой