Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И [Ї] Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
ієрогліф
-а, ч. 1》 Фігурний знак у системі ідеографічного письма, що позначає поняття, склад або звук мови.
Теорія ієрогліфів — гносеологічна концепція, за якою відчуття є не суб'єктивними образами об'єктивних речей, а лише умовними позначеннями (символами, ієрогліфами).
2》 перев. мн. , перен. Про незрозумілий, нерозбірливий почерк.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ієрогліф


матиме такий вигляд: Що таке ієрогліф