Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
ідентифікатор
-а, ч. 1》 Ознака, яка служить для ідентифікації предмета, що розпізнається.
|| Захисна ознака для встановлення справжності банкноти чи цінного папера.
Ідентифікатор особи — відтворений у паспорті (документі) відцифрований образ особи.
2》 розм. Той, хто здійснює ідентифікацію чого-небудь.
3》 спец. Літерний ланцюжок, що його використовують для іменування об'єктів у програмуванні; у традиційних мовах програмування зазвичай вимагається, щоб першим символом ідентифікатора була літера.
|| Ім'я змінної величини.
-а, ч. 1》 Ознака, яка служить для ідентифікації предмета, що розпізнається.
|| Захисна ознака для встановлення справжності банкноти чи цінного папера.
Ідентифікатор особи — відтворений у паспорті (документі) відцифрований образ особи.
2》 розм. Той, хто здійснює ідентифікацію чого-небудь.
3》 спец. Літерний ланцюжок, що його використовують для іменування об'єктів у програмуванні; у традиційних мовах програмування зазвичай вимагається, щоб першим символом ідентифікатора була літера.
|| Ім'я змінної величини.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ідентифікатор
матиме такий вигляд: Що таке ідентифікатор
матиме такий вигляд: ідентифікатор
матиме такий вигляд: Що таке ідентифікатор