Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
єдинопочаток
-тку, ч. Фігура мови, що утворюється повторенням певних звуків, слів чи синтаксичних конструкцій на початку суміжних мовних одиниць; анафора; прот. епіфора.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: єдинопочаток


матиме такий вигляд: Що таке єдинопочаток