ЦИТАДЕЛЬ
(фр. < італ. — маленьке місто)
1. Окрема захисна споруда.
2. Центральне укріплення фортеці, міста, яке під час оборони вважалося останнім опорним пунктом. У багатьох випадках Ц. знаходилася в середині населеного пункту, але інколи на лінії оборонної межі або поруч із селищем. Спочатку вміщувала палаци правителів, культові й адміністративні будівлі, згодом використовувалась для воїнського гарнізону.