ХОР
(грец. — місце співаків)
1. Місце між середохрестям і апсидою у католицьких церквах, що було трохи підвищеним, відділялося огорожею або аркою із зображеннями розп'яття і предстоячих Богоматері та Іоанна Богослова. Воно призначалося для півчих та духовенства, для якого влаштовувалися бокові ряди сидінь. Інколи охоплювало частину головного нефа перед середохрестям. У пізніші періоди Х. розташовувався не перед вівтарною частиною, а за нею.
2. Узагальнена назва самого Х. разом з пресбітерієм.