СИНАГОГА
(грец. — збори)
Іудаїстська культова споруда, що ставала центром релігійного і громадського життя єврейської громади. Існувала двох типів:
а) всі приміщення знаходилися у цілісному компактному обсязі;
б) молитовний зал суттєво виділявся від інших приміщень, які оточували його з кількох боків. По периметру молитовного зала знаходилися лави для віруючих, в центрі — підвищення зі сходами, з якого читалися священні тексти, на стіні, орієнтованій на Єрусалим — "Ковчег Завіту" із сувоями Тори.
Фасади синагоги вирішувались звичайно із застосуванням форм східного і романського зодчества.