СВІТЛИЦЯ
1. Верхнє приміщення у середньовічній житловій будівлі, яке часто не отоплювалося. Призначалося для чистих жіночих занять (рукоділля тощо), мало окремий вхід з ґанком і сходами.
2. Кімната в українському житловому будинку, призначене для прийому гостей. Бере початок з парадної кімнати в хоромах часів Київської Русі.