ПРЕСБІТЕРІЙ
(грец. — старший)
1. У ранньохристиянських церквах та частина інтер'єра католицького храму, що розташована за вівтарем-престолом і оточена рядами сидінь для сановного духовенства.
2. Вся частина храму навколо вівтаря-престолу, яка відведена для богослужіння і духовних осіб та підвищена на кілька сходинок над загальним рівнем підлоги молитовного залу (порівн. хор).