ПОКРІВЛЯ
Верхня огороджувальна оболонка даху, що складається із водонепроникного килима (черепиці, гонту, тесу, заліза тощо), який стелеться на основу у вигляді латування, настилу, що покладені на крокви і балки. Мають місце:
~ альтанна — дуже пологої форми, оточена наскрізним парапетом або балюстрадою.
~ в жолоб —
а) виконана з тесин, які спускаються від гребеня і нижніми кінцями впираються у жолоб, що закріплювався на протязі.
б) З половинок колод, у яких видовбані серцевини. Вони покладалися на лати, звертаючись почергово вгору і донизу, тим самим перекриваючи проміжки.
~ в закрій — тесини клалися прямо на крокви горизонтально з напуском верхньої на нижню.
~ в зачіску — виконане з соломи над селянськими хатами.
~ в луску — з однакових елементів, які виступають один з під другого напівкруглим краєм.
~ германська — виконувалася з шиферних платівок різних розмірів. Вони клалися горизонтальними рядами на дощатій основі таким чином, що висота рядів зменшувалась при наближенні до гребеня.
~ голландська — влаштована над вальмовим дахом.
~ гольц-цементна — з кількох шарів картону або паперу, склеєних сполукою, у який входить смола. Робиться з ухилом від 1:20 до 1:50.
~ гуськова — вигнута у нижній частині й своїм профілем нагадує архітектурний облом — зворотній гусьок.
~ дорнова — виконана із суміші глини, смоли, піску, дубової кори, в яку могли додавати мох, коров'ячу шерсть та інші матеріали. Звичайно робилась плоскою, без ухилу.
~ клинчаста — над крутим двосхилим дахом.
~ французька — влаштована над мансардою.