ПАЛАЦ
(італ.)
1. Велика споруда з парадними приміщеннями житлового або адміністративного призначення, урочистими фасадами. З'явилися ще у сиву давнину, найбільший розвиток отримали наприкінці Середньовіччя. В Новий час та в XIX ст. отримували найрізноманітніший вигляд, часто анфіладне розпланування вишукано оздоблених приміщень. Зводились в містах, царських і дворянських резиденціях та сільській місцевості. Поряд з ними у Російській імперії виник т. зв.:
~ дорожній — палацовий комплекс, призначений для тимчасового перебування царської родини під час подорожі.
2. Назва сучасних будівель, що мають велике громадське значення (наприклад, П. правосуддя, П. культури, П. спорту тощо).