МАНДАПАН , МАНДАПАМ , МАНТАПАН
мандапан (мандапам, мантапан)
Вхідна частина храму у вигляді тераси з колонами у стародавній архітектурі Індії та Цейлону, згодом, у часи Середньовіччя, великий багатоколонний зал для молитов або прямокутний в плані вестибюль. У середньовічні часи у Південній Індії являв собою заглиблену в скелю терасу або лоджію з целою та кількома святилищами, висіченими у задній і бокових стінках. Фасад вирішувався у вигляді колонного портика.