ЛІХТАР
(польс. < нім.)
1. Засклений або прорізаний багатьма вікнами виступ у споруді (порівн. еркер).
2. Підвищена над загальною покрівлею засклена частина стелі з прорізом для освітлення та аерації. Часто застосовувалась у промислових спорудах, великих торговельних будівлях, художніх музеях. Прийнято відрізняти:
~ зенітний — світловий проріз у площині покриття, що складається з встановленої на балках чи плитах підпори і світлопропускної частини.
3. Одна з малих архітектурних форм, яка встановлюється для нічного освітлення вулиць і площ, парків.