ЛІКТОРСЬКА В'ЯЗКА
(лат.)
Декоративне зображення перев'язаних ременями пучків прутів (лозин) з ввіткнутими сокирами, які були атрибутами державної влади, і широко вживалися при оздобленні споруд, зокрема в стилі ампір (синонім — фасцій). У Стародавньому Римі 24 царські охоронці (ліктори) несли такі в'язки попереду урочистих процесій на честь імператора (для інших магістрів передбачалося: 12 — перед консулом, 6 — претором, 5 — легатом тощо).