ЛАМАСУ
(фр.)
Величезна статуя крилатого бика чи лева з увінчаною короною головою бородатого чоловіка та п'ятьма ногами, внаслідок чого скульптура сприймалася спереду у статичному стані, а збоку — у динаміці. Уособлювала доброго духу-хранителя. Застосовувалася в архітектурі Ассірії та Ахеменідського Ірану, де звичайно встановлювалася обабіч урочистих аркових входів до царських палаців.