ЛАЗНЯ
1. Приміщення або споруда, призначені для миття тіла при одночасній дії води і гарячого повітря або пару. У різні часи та у різних народів споруди відзначалися об'ємно-просторовим вирішенням і характером оформлення. Самим відомими вважаються:
~ римлян — докл. див. терми.
~ російська — дерев'яна будівля у вигляді зрубу-п'ятистінку. Важливою частиною будівлі була піч (муровану називали коминком, з чавунним боєм — чугункою), а також дерев'яний "полок" з приступами й підголівником, на якому парилися. Перед основним приміщенням влаштовувався передбанник.
~ турецька — купольна споруда, яка відзначалася в період розквіту Оттоманської імперії складною композицією і пишністю декоративних форм. Про розпланувальну структуру докл. див. хаммам.
Крім Л., форми яких зумовлювалися історичними і національними традиціями, типологічно відрізнялися:
~ біла — дерев'яна, яка обігрівалась піччю і забезпечувалася трубою для відведення диму.
~ холодна — парковий павільйон для попереднього миття, або приміщення у Л., призначене для миття.
2. Спуск у підпілля під хатою, влаштований з голбця.
3. Товста дошка або колода з врубками, які слугують сходинками (порівн. сходня).