КОЛІР
(італ. — фарбування)
Властивість об'єктів матеріального світу, що сприймається як усвідомлене зорове відчуття. Виникає внаслідок впливу на око потоків електромагнітного випромінювання хвиль довжиною від 380 до 760 нм (спектра) або без променевого потоку на око через гадану асоціацію з іншими відчуттями (звука, тепла тощо) і внаслідок уяви. Різні кольорі відчуття викликають по-різному фарбовані предмети, їхні неоднаково освітлені частини, джерела світла і створене ними освітлення. Кольори широко використовується в архітектурі завдяки:
а) застосуванню будівельних матеріалів природних кольорів,
б) використанню штучних облицювальних матеріалів різних розцвічень внаслідок добавки при їхньому виготовленні відповідних барвників,
в) пофарбуванню отинькованих або інших поверхонь,
г) включенню декоративних або живописних елементів у вигляді панно, фресок, мозаїк, вітражів тощо.
Враховуючи властивості сприйняття, прийнято розділяти кольори на такі групи:
безфактурні кольори, які сприймаються без уявлення про певну фактуру і не локалізуються у просторі й начебто "проникні" (освітлений кольоровим ліхтарем білий екран, небо);
фактурні (поверхневі) кольори, що пов'язані з конкретною фактурою предмета, його поверхнею. Вони являються начебто "непроникними" (дерево, цегла, камінь).
Наступна пара поділу кольорів:
ахроматичні кольори, котрі включають шкалу сірих кольорів від білого до чорного;
хроматичні кольори — ними є всі кольори спектра всіх відтінків по світлоті й насиченості, включаючи основні синій, червоний, жовтий і перехідні від них.
Наступна пара поділу кольорів:
теплі кольори, які розташовані ближче до жовтої частини спектра, хоча у багатьох кольорах можуть бути поряд з теплими й холодні відтінки;
холодні кольори, що розташовані ближче до блакитної частини.
Наступна пара поділу кольорів:
важкі кольори, які визначаються ступенем фактурності, більш темні й насичені.
легкі кольори — світлі, менш фактурні й насичені. Загалом ваговитість кольорів залежить від світлоти.
Наступна пара поділу кольорів:
виступаючі кольори — ті, що при співставленні в одній площині з іншими на нейтральному тлі здаються ближчими до глядача. Ними є переважно хроматичні, насичені, світлі, частіше теплі.
відступаючі кольори — ті, що при співставленні в одній площині з іншими на нейтральному тлі здаються віддаленими від глядача. Ними являються в основному ахроматичні, мало насичені, темні, переважно холодні.
Крім того в процесі проектування й реалізації художнього задуму враховуються світлота і тон хроматичних кольорів, їхня насиченість та світлотінь.