КЛУАТР
(фр. < лат. — закритий, захист)
1. Двір католицького монастиря, оточений одно- чи двоярусними галереями або масивною стіною, посеред якого знаходився колодязь (синонім — кройсганг, кьостро). Звичайно прилягав до південного боку соборної церкви, навколо двору знаходилися дорміторій, будинок абата, трапезна з кухнею, училище, лікарня та господарські споруди. Нерідко звідсіля й влаштовувався головний вхід до храму.
2. Крита галерея, що обрамовувала по периметру велику церкву в романський та готичний періоди або одночасно оточувала монастирський двір.