КАРТУШ
(фр. < італ. — згорток)
1. Прикраса у вигляді розгорнутого сувою з надрізаними краями чи декоративного вінка, збагачена написами, гербами, емблемами в орнаментальному оточенні. Вживалася в часи Середньовіччя, але найбільше розповсюдження одержала в архітектурі й монументальному мистецтві бароко, прикрашаючи різні частини фасадів, акцентуючи вхідні портали, а також ведути, географічні карти.
2. Назва геральдичного щита.
3. Квітковий орнамент у партері парку із закрученими краями і вензелем в середині.