КАПЕЛА
(італ. < лат. — вміщати)
1. Маленький католицький храм типу каплиці, іноді подібно православному приділу знаходився всередині собору або прибудовувався до нього. Призначався для приватного вівтаря або збереження реліквій, інколи служив усипальнею. Від назви споруди походить термін, що означає зібрання духовних осіб, хор півчих.
2. Католицька або англіканська капличка, призначена для розміщення хору.
3. Домова християнська церква, що знаходилася всередині замка, палацу.